рефераты рефераты
 

Главная

Разделы

Новости

О сайте

Контакты

 
рефераты

Авиация и космонавтика
Административное право
Арбитражный процесс
Архитектура
Астрология
Астрономия
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Бизнес-план
Биология
Бухучет управленчучет
Водоснабжение водоотведение
Военная кафедра
География и геология
Геодезия
Государственное регулирование и налогообложение
Гражданское право
Гражданское процессуальное право
Животные
Жилищное право
Иностранные языки и языкознание
История и исторические личности
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Масс-медиа и реклама
Математика
Медицина
Международное и Римское право
Уголовное право уголовный процесс
Трудовое право
Журналистика
Химия
География
Иностранные языки
Без категории
Физкультура и спорт
Философия
Финансы
Фотография
Химия
Хозяйственное право
Цифровые устройства
Таможенная система
Теория государства и права
Теория организации
Теплотехника
Технология
Товароведение
Транспорт
Трудовое право
Туризм
Уголовное право и процесс
Управление
Радиоэлектроника
Религия и мифология
Риторика
Социология
Статистика
Страхование
Строительство
Схемотехника
История
Компьютеры ЭВМ
Культурология
Сельское лесное хозяйство и землепользование
Социальная работа
Социология и обществознание

рефераты
рефераты

НАУЧНАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Молодіжні рухи в україні 19-20 сторіччя

Молодіжні рухи в україні 19-20 сторіччя

1. Молодіжна проблематика у світовій та вітчизняній науці

Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є

найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В

рамках молодіжного руху молода людина не лише проходить соціалізацію,

здобуває необхідний досвід, але і самореалізується. Ці рухи є осередком

формування локальних молодіжних культур та стилів життя, що пізніше,

зазнавши певних модифікацій, поширять свій вплив на культуру та спосіб

життя суспільства в цілому.

Молодіжні рухи виникають у процесі соціально-економічного та соціально-

політичного розвитку суспільства і їх зміст та форма діяльності значною

мірою відбивають соціокультурну, історичну, демографічну, політичну та інші

специфіки кожної окремої країни, кожної окремої ситуації.

Окрім організуючої ролі в процесі взаємодії молоді зі старшими поколіннями,

молодіжні рухи є і практичними засобами, що відкривають канали комунікації

всередині одного покоління, виявляючи та репрезентуючи його інтереси перед

суспільством в цілому. Вони є не просто найбільш ефективним засобом

привернути увагу “дорослого” суспільства до потреб молоді — вони є

інструментом пристосування суспільства до цих потреб.

Фактично молодіжні рухи та неформальні ініціативи створюють обличчя

суспільства, яким воно стане за їхньої зрілості, експериментують з

соціальними моделями, обираючи найбільш відповідні новим культурним

цінностям та способам спілкування.

І оскільки об’єктивні економічні, технологічні, політичні зміни неймовірно

прискорили пристосування, що зовсім нещодавно було дуже й дуже помірним,

дослідження процесу становлення молодіжного руху в його організованій та

неформальній формі стало нагальним питанням суспільної науки. Особливо

актуальним є вивчення процесу формування та становлення молодіжного руху в

країнах перехідного періоду, зокрема в Україні.

Загалом процеси переходу від тоталітаризму до плюралістичної демократії,

розвитку ринкових відносин, трансформації соціальних структур суспільства,

посилення процесів соціальної диференціації створюють оптимальні умови для

виникнення в середовищі молоді широкого спектру найрізноманітніших

громадсько-політичних рухів, організацій, об’єднань та неформальних

ініціатив.

В українському суспільстві тривають процеси подальшої соціальної

диференціації та виокремлення політико-економічних та культурних інтересів

конкретних соціальних верств та соціально-демографічних гр