НАУЧНАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Акторська діяльність І. Тобілевича

Акторська діяльність І. Тобілевича

План

I. Вступ

ІI. Життя і творчість Івана Тобілевича

ІІI. Робота в аматорських гуртках

ІV. Іван Карпенко-Карий як корифей українського театру

V. Висновки

VI. Список використаної літератури

Вступ

Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру Іван Карпович Тобілевич (І. Карпенко-Карий) справою свого життя, своїм творчим покликанням вважав служіння народу пристрасним словом митця і як справжній художник відіграв велику роль у боротьбі за реалізм, народність, ідейність української літератури й театрального мистецтва.

Іван Франко сказав, що І. Карпенко-Карий «був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література».

Життя і творчість Івана Тобілевича

Народився Іван Карпович Тобілевич 17 (за старим стилем - 29) вересня 1845 р., в с. Арсенівка Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер Новомиргородського району Кіровоградської області) у родині збіднілого шляхтича - управителя поміщицьких маєтків. З 1859 року, закінчивши з відзнакою Бобринецьке трикласне повітове училище, служив писарем у канцелярії поліційного пристава, в міській ратуші Бобринця, канцелярським служителем, потім писарем Бобринецького повітового суду. З 1965 р. - у м. Єлисаветград Херсонської губернії працює в повітовому, потім - у міському поліційному управлінні. У 1868-1869 рр. - секретар міського поліційного управління у Херсоні. Тут товаришував із колишнім членом Кирило-Мефодіївського братства Д. Пильчиковим. 1869 року одружився з Н.К. Тарковською. 1871 року неподалік м. Єлисаветград на землі, що дісталася дружині у спадок, заклав садибу, яку після смерті дружини назвав на її честь Надеждівкою (тепер - заповідник-музей І.К. Карпенка-Карого, хутір Надія). 1883 р. за зв'язок з українськими революційними гуртками і постачання паспортів революціонерам був увільнений зі служби і невдовзі засланий на три роки (потім строк заслання подовжили) у м. Новочеркаськ під гласний нагляд поліції. На засланні одружився вдруге, з С.В. Дітковською. Згодом гласний нагляд було замінено на негласний (тривав до 1895 р.). Родина Тобілевичів отримала дозвіл повернутися до х. Надія. У 1888-1890 рр. І.К. Тобілевич - актор трупи М.К. Садовського. Вийшовши звідти разо