НАУЧНАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Восточный гороскоп

Восточный гороскоп

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕГІ

імені академіка СТЕПАНА ДЕМ”ЯНЧУКА

ФАКУЛЬТЕТ ЗДОРОВ”Я, ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Кафедра фізичної реабілітації

Контрольна робота

з навчальної дисципліни

“Нетрадиційні методи оздоровлення”

Тема: “Китайський гороскоп”

Виконала студентка

2-го курсу (ФР – 11)

Перевірив канд. мед. наук,

доцент

Рівне – 2003

“КИТАЙСЬКИЙ ГОРОСКОП”

В епоху Середнього царства (2052-1786 р. до н.е.) були розроблені

діагональні календарі (декани). Декани - це зоряний годинник, що служив для

визначення часу по зірках (зрозуміло, головним чином уночі). Такі

діагональні календарі виявлені в пірамідах: той хто йшов в інший світ

повинен був мати для своєї подорожі все необхідне, у тому числі і зоряні

годинник.

Згодом декани із системи зірок, що служать для визначення часу вночі,

перекочували в астрологічну літературу, де вони виступали в новій формі і

новій ролі - богів, що визначали долю людей. Єгиптяни вплинули на

становлення астрономії, про що є багато свідчень античних авторів.

Але ще більший розвиток, ніж у Древньому Єгипті, астрологія одержала у

Вавилоні й Ассирії. Так, у Месопотамії на початку III тис. до н.е. був

прийнятий місячний календар. А вже через тисячу років місячно-сонячний

календар. До місячного року (12 місяців, 354 дня) час від часу додавався

додатковий “високосний” місяць, щоб зрівнятися із сонячним роком (365,24

доби). У цей час було відоме, що 8 сонячних років приблизно рівні 90

місяцям; або 19 сонячних років рівні 235 місяцям. Досить точно

розраховувалися місячні ефемериди, що дозволяло вавілонським астрономам

пророкувати місячні затьмарення. На Древньому Сході розвиток астрономічних

знань найтіснішим образом перепліталося з цілями і задачами астрології.

Очевидно, у середині VIII в. до н.е. почалося систематичне спостереження

затьмарень. І вже в наступному, VII столітті, древньовавілонські астрономи

навчилися пророкувати місячні затьмарення.

Древнім хліборобам було не